Стосунки вимагають спільної праці закоханих. Протягом якогось часу один партнер може щось давати, а інший брати, і навпаки. Це дозволяє з часом визначити загальні патерни відносного внеску кожного з партнерів. Кожна особа може робити рівний внесок у стосунки, або одна може давати більше, а інша – менше. Щоб оцінити ваші загальні внески й запозичення, потрібно відповісти на запропоновані запитання якомога чесніше.

1) Якщо оцінити внесок кожного з партнерів і користь, що вони отримують, хто у виграші?
Я – Ніхто/Усе порівну – Мій партнер

2) Якщо йдеться про прийняття рішень, хто має перевагу?
Я – Ніхто/Усе порівну – Мій партнер

3) Якщо йдеться про прояви ніжності, хто має перевагу?
Я – Ніхто/усе порівну – Мій партнер

4) Якщо йдеться про згоду й підтримку, хто має перевагу?
Я – Ніхто/Усе порівну – Мій партнер

Дослідники вимірюють рівноправність двома способами. Один спосіб – це зрозуміти, хто загалом робить більший внесок (наприклад, пункт 1). Другий спосіб – «багатовимірний» підхід (пункти 2-4), це вимірювання рівноправності в різних царинах (наприклад, зовнішність, розумність, оцінка, ведення домашнього господарства, фінанси)*. Щодо рахунку, найкращою
відповіддю в усіх чотирьох пунктах є «Ніхто/Усе порівну», але це, мабуть, нереально. Однак, необхідно попрацювати над вирівнюванням рахунку в різних царинах (наприклад, ви робите більший внесок у перших двох пунктах, а партнер – у двох останніх; тоді баланс буде справедливим).

*Гері В. Левандовські «Твої правила кохання» (cт.135-136). Traupmann, J., Peterson, R., Utne, M., &
Hatfield, E. (1981). Measuring equity in intimate relations. Applied Psychological Measurement, 5, 467-
480.